Під час парламентських дебатів щодо бюджету на 2026 рік депутати застерегли: третина території Угорщини може перетворитися на пустелю через дефіцит води та кліматичні зміни.
Депутатка від Párbeszéd Ребека Сабо заявила, що з поточним фінансуванням оновлення водомережі займе 200-300 років. “Країна висихає, водна проблема — трагедія”, — наголосила вона.
Позафракційний Ференц Варга критикував: у бюджеті немає зростання видатків на збереження ґрунтових вод та утримання ресурсів.
Позиція уряду
Депутат Fidesz Габор Баньяї захистив проєкт: на водне господарство виділять 54 млрд форинтів. “Клімат змінився — зникли сніги в горах, весна й зима розмиті. Зате повені більше не загрожують”, — пояснив він.
Дані науки
Дослідження університету ELTE показало: 2025-й — один із найспекотніших за історію. За 50 років зима скоротилася, літо та весна подовжилися на 25 днів кожна. Весна стартує рано, але затяжна через холод; літо — з кінця травня до середини вересня.
Ширший контекст кризи
Велика Угорська рівнина (68% території) страждає від ерозії, деградації ґрунтів та посух. Дунай і Тиса міліють — у 2024-му Тиса мала рекордно низький рівень. Сільське господарство втрачає до 20% врожаю щороку.
ЄС виділив Угорщині 1,2 млрд євро на зелений перехід, але Орбан спрямував лише частину на іригацію. Без реформ до 2050-го пустелі охоплять 30-40% країни, прогнозують екологи.
Експерти закликають модернізувати зрошення, будувати резервуари та регулювати видобуток підземних вод. Бюджетні дебати тривають.
