Парламент Угорщини ухвалив рішення про вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС). Голосування відбулося на тлі візиту прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, проти якого МКС видав ордер за воєнні злочини в Газі.
Міністр закордонних справ Петер Сіярто написав у X: “Ми відмовляємося від політизованої інституції, що втратила неупередженість”. Раніше прем’єр Віктор Орбан підписав відповідний указ (квітень 2025-го) і запевнив: Нетаньягу арештовувати не будуть.
Юридичний конфлікт
Угорщина, як учасниця Римського статуту, зобов’язана виконувати ордери МКС. Ордер проти Нетаньягу (і Хусейна — за накази про голод у Газі) випустили в листопаді 2024-го. Орбан назвав його “антисемітським” і “політичним”.
Політичний контекст
Вихід з МКС — кульмінація конфлікту Будапешта з міжнародними судами. Угорщина критикує МКС за ордери проти Нетаньягу та за розслідування щодо Газі. Орбан підтримує Ізраїль і звинувачує МКС у “подвійних стандартах” (порівняно з ордером на Путіна).
Процедура: після парламентського схвалення закон передадуть президенту. Вихід набуде чинності за рік після ратифікації. Будапешт уже не визнає юрисдикцію МКС.
Реакція світу
Ізраїль привітав: “Угорщина захищає справедливість”. ЄС і США застерігають: вихід послабить глобальну боротьбу з воєнними злочинами. ООН нагадала: Угорщина зобов’язана виконувати ордери до денонсації.
Угорська опозиція (Тиса) звинуватила Орбана в ізоляціонізмі: “Ми стаємо вигнанцем Європи”.
Історичні паралелі
Угорщина — не перша: Філіппіни (2019), Руанда та Ізраїль не підписували статут. Будапешт аргументує: МКС перетворився на “інструмент Заходу проти суверенних держав”.
