Європа готує власний дипломатичний трек: Чи готовий ЄС до прямих переговорів з Кремлем?

Поки Вашингтон намагається перехопити ініціативу в питанні завершення війни в Україні, європейські столиці починають формувати власну стратегію. В кулуарах Брюсселя все частіше лунають заяви про необхідність прямого діалогу з Москвою, щоб голос Європи не загубився у переговорах, які очолює Дональд Трамп.

За інформацією видання Financial Times, лідери Європейського Союзу розпочали підготовку до потенційних переговорів з Владіміром Путіним. Це рішення продиктоване зростаючим розчаруванням європейських еліт темпами та вектором дипломатичних зусиль США.

Кошта: «ЄС має потенціал для діалогу»

Президент Європейської ради Антоніо Кошта відкрито заявив, що Євросоюз володіє необхідним ресурсом для самостійної комунікації з Кремлем. За його словами, така ініціатива має підтримку президента України Володимира Зеленського.

«Зараз я консультуюся з лідерами всіх 27 країн ЄС, щоб виробити єдину позицію та визначити теми, які ми маємо ефективно обговорити з Росією, коли настане відповідний момент», — підкреслив Кошта.

На нещодавньому саміті на Кіпрі українська сторона закликала європейських партнерів бути готовими до «позитивного внеску» в переговорний процес. В Офісі Президента України підтвердили ці консультації, наголосивши на необхідності координації: Києву важливо, щоб Європа виступала єдиним фронтом, можливо, через одного уповноваженого лідера, який міг би посилити тиск на Москву.

Єдність під питанням

Попри загальне розуміння ситуації, всередині ЄС досі немає консенсусу щодо трьох ключових питань:

  1. Хто саме має представляти блок на переговорах?
  2. Коли настане ідеальний момент для старту?
  3. Яку конкретну пропозицію Європа може викласти на стіл?

Зокрема, прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер виступає за відкриття каналу зв’язку з Кремлем, а країни Балтії закликають діяти на випередження. Президент Естонії Алар Каріс та прем’єрка Латвії Евіка Сіліня ще на початку року пропонували призначити спеціального представника ЄС з питань Росії, оскільки завершення війни може статись «швидко та несподівано».

Позиція сили чи благання?

Водночас очільниця європейської дипломатії Кая Каллас застерігає від зайвої м’якості. Її позиція непохитна: Європа не повинна «благати» Росію про мир. Натомість завдання Заходу — поставити Москву в такі умови, за яких вона сама буде змушена перейти до реального та конструктивного діалогу.

Наразі очевидно одне: Європа більше не хоче бути лише спостерігачем у геополітичній грі США. Старий Континент прагне самостійно визначати архітектуру безпеки, в якій йому доведеться жити після завершення найбільшого конфлікту сучасності.

Автор: Ігор Мельников | Igor Melnykov

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *